Донбасс: лаборатория войны, место социальной катастрофы

В статье конфликт в Донбассе рассматривается в контексте эволюции войны. Концепция и практика тринитарной войны была разрушена атомным оружием, национально-освободительным движением, появлением транснациональных террористических сетей и, как ни странно, запретом агрессии международными конвенциями. Войны стали неконвенциональными; большинство из них приобрело характер войн по доверенности, конфликтов низкой интенсивности. Конфликт на Донбассе стал продуктом международных противоречий, результатом геополитической борьбы; население - главная страдающая сторона. Оно воспринимает цепь событий с весны 2014 г. как катастрофу, которой никто не ждал. С точки зрения населения, конфликт превратился в коммерческое предприятие элит.

Ключевые слова

война, тринитарная война, конфликт низкой интенсивности, Донбасс, Украина, Россия, США, политика, армия, парамилитарные структуры, мирное население

Получено

15.07.2019

Дата публикации

16.07.2019

Кол-во символов

35033

Цитировать

ГОСТ	Кононов И. Ф. Донбасс: лаборатория войны, место социальной катастрофы // Социологические исследования – 2019. – Номер 7 C. 152-163 [Электронный ресурс]. URL: http://ras.jes.su/socis/s013216250005802-5-1 (дата обращения: 20.04.2024). DOI: 10.31857/S013216250005802-5
MLA	Kononov, Illia F "Donbass: Laboratory of the Modern War and а Place of Social Disaster." Sotsiologicheskie issledovaniya 7 (2019):152-163. DOI: 10.31857/S013216250005802-5
APA	Kononov I. (2019). Donbass: Laboratory of the Modern War and а Place of Social Disaster. Sotsiologicheskie issledovaniya (7), pp.152-163 DOI: 10.31857/S013216250005802-5

100 руб.

При оформлении подписки на статью или выпуск пользователь получает возможность скачать PDF, оценить публикацию и связаться с автором. Для оформления подписки требуется авторизация.

Оператором распространения коммерческих препринтов является ООО «Интеграция: ОН»

Всего подписок: 2, всего просмотров: 2207

Оценка читателей: голосов 0

1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / Пер. с нем.; общ. ред. и послесл. А. Филиппова. М.: Прогресс-Традиция, 2001.

2. Бек У. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична економія / Пер. з нім. 2-е видання. К.: Ніка – Центр, 2015.

3. Бжезинський З. Стратегічне бачення: Америка і криза глобальної влади / Пер. з англ. Г. Лелів. Львів: Літопис, 2012.

4. Бжезинский З. Великая шахматная доска: господство Америки и его геостратегические императивы / Пер. с англ. М.: ACT, 2014.

5. Венрайт Т. Наркономіка. Як працює економіка картелів / Пер. з англ. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019.

6. Дроздов О. Ю. Основи психології масової геополітичної свідомості: монографія. Чернігів: Десна Поліграф, 2016.

7. Дугин А. Г. Украина: моя война. Геополитический дневник. М.: Центрполиграф, 2015.

8. Ерёменко А. М. Историческое событие глазами участников и наблюдателей: Луганск весной-летом 2014. Beau Bassin (Mauritius): LAP, 2018.

9. Іванов С.В. Вплив збройного конфлікту (війни, бойових дій) на вартість підприємства: Моногр. Дніпропетровськ: Вид-во Маковецький, 2015.

10. Калдор М. Новые и старые войны: организованное насилие в глобальную эпоху / Пер. с англ. М.: Ин-т Гайдара, 2015.

11. Кіссінджер Г. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті / Пер. з англ.. Н. Коваль. К.: Наш формат, 2017.

12. Клаузевиц К. фон. О войне / Пер. с нем. М.: Логос; Наука, 1994.

13. Колосов А. М., Цибулько О. С. Оцінка стану гостроти збройного протистояння в Донбасі з міркувань достатності умов для прийняття політичних рішень // Економічний вісник Донбасу. 2018. №1. С. 180–186.

14. Кревельд М. ван. Трансформация войны / Пер. с англ. М.: ИРИСЭН; Альпина Бизнес Букс, 2005.

15. Куделя С. После размежевания. Как достичь российско-украинского согласия? // Россия в глобальной политике. 2018. Т. 16. №2-3. С. 76–89.

16. Лю Цзюань. О лингвистическом повороте в социологии // Социологические исследования. 2018. №7. С.115–123.

17. Масова свідомість у зоні воєнного конфлікту на Донбасі: монографія / За ред.. І. Ф. Кононова. Старобільськ: ДЗ Луганськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; Вінниця: Твори, 2018.

18. Образцов И. В. Процесс институционализации военной социологии в России // Социологические исследования. 2014. №7. С. 135–145.

19. Орел І. Є. Хроніка одного батальйону. Харків: Права Людини; Фоліо, 2016.

20. Полулях Ю. Ю. Мемплекси окупованої реальності // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Соціологічні науки. 2016. №5 (302). С. 163–192.

21. Рущенко І. П. Феномен «двох Донбасів»: вектори розвитку колективної свідомості населення різних частин Донбасу в умовах гібридної війни // Український соціологічний журнал. 2015. №1-2. С.34–43.

22. Рущенко І. П. Російське суспільство: факти масової свідомості // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. Випуск 40. Харків, 2018. С. 76–83.

23. Стэндинг Г. Прекариат: новый опасный класс / Пер. с англ. М.: Ад Маргинем Пресс, 2014.

24. Сунь-цзы. Искусство войны / Пер. с кит. Харьков, Фолио, 2016.

25. Троцук И. В. О метатеоретизировании в области анализа текстовых данных // Социологические исследования. 2017. №9. С. 12–21.

26. Фисун А. А. Демократия, неопатримониализм и глобальные трансформации. Харьков: Константа, 2006.

27. Чантурія А. В. Постправда та масова свідомість// Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Соціологічні науки. 2018. №9 (323). С. 4–14.

28. Чаплик М. М. Роль криміналу у гібридній війні // Українське суспільство в умовах війни: виклики сьогодення та перспективи миротворення: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Маріуполь, 9 червня 2017. Маріуполь: ДонДУУ, 2017. С. 77–81.

29. Черкас Н. Луганское лето – 2014: дневник очевидца // Криминологические исследования. Сб. научн. тр. Вып. 10. Северодонецк, 2018. С. 123–187.

30. Polska jako peryferie / Red. T. Zarycki. W-wa: Naukowe SCHOLAR, 2016.